Сьогодні діагноз «алергія» звучить дедалі частіше, а симптоми у багатьох людей проявляються особливо яскраво. За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я, ознаки алергічних реакцій різного походження спостерігаються майже у 40% населення. До найпоширеніших належать сезонні реакції на квітучі рослини, а також цілорічні – на пил, шерсть домашніх тварин, певні харчові продукти та медикаменти.
У більшості випадків «винуватцем» алергічних станів є біологічно активна речовина – гістамін. Саме він запускає реакції, що викликають неприємні відчуття. Основний спосіб полегшення стану – антигістамінні препарати. Однак мало хто знає, що активне вироблення гістаміну – це захисна реакція організму, яка також може бути пов’язана з нестачею вологи. Алергія може бути сигналом системної дегідратації, яка за ігнорування може призвести до серйозних наслідків.
Роль гістаміну в розподілі рідини
Коли людина стикається з сильним стресом, будь то атака алергенів, вплив токсинів чи інший негативний фактор, її організм миттєво перебудовує внутрішні процеси. Система починає працювати в «режимі надзвичайної ситуації», намагаючись перерозподілити наявні ресурси – насамперед воду та поживні речовини.
У цей момент активізується гістамін. Він регулює розподіл рідини між внутрішніми органами залежно від їхньої пріоритетності та потреби у функціонуванні в умовах стресу. Однак надмірна концентрація гістаміну в біологічних рідинах може призводити до збоїв у роботі органів і систем.
Наприклад, якщо кров стає надто густою, клітини викидають гістамін в активній формі в кровотік. Це може спровокувати бронхіальний спазм і навіть викликати анафілактичний шок. Головна мета такої дії організму – мінімізувати втрати вологи шляхом скорочення випаровування під час дихання. Одночасно активізується вироблення в’язкого слизу, який закупорює дихальні шляхи, запобігаючи їх пересиханню та контакту з алергенами.
У разі квіткового пилку – одного з найпоширеніших алергенів навесні – гістамін спрямовує вологу до слизових оболонок очей і носа. Таким чином він допомагає вивести подразнювальну речовину, якщо антитіла не справляються із завданням самостійно.
Порушення водного балансу та болі в животі
Коли в кишечнику порушується рівень гідратації, гістамін може викликати скорочення гладкої мускулатури, що призводить до болю, спазмів і розладів травлення. Паралельно активізуються й інші регулятори: із надниркових залоз у кров надходить адреналін, який стимулює підвищення тиску та прискорює серцевий ритм. Це створює додаткове навантаження на організм.
Слід враховувати, що протиалергічні препарати здебільшого впливають лише на симптоми. Вони блокують рецептори гістаміну, не усуваючи першопричину. До того ж їхнє застосування часто пов’язане з побічними ефектами, а дія має тимчасовий характер.
Регулярне пиття – основа профілактики
Учені встановили, що при підвищеному споживанні чистої води рівень гістаміну в організмі помітно знижується. Спостереження показали, що регулярне вживання достатньої кількості рідини зменшує прояви алергій. У деяких пацієнтів полегшення наставало після вживання лише кількох склянок води.
Однак важливо розуміти, що при запущеній дегідратації організму знадобиться кілька тижнів для відновлення нормального водного обміну. Тому при появі симптомів алергії не можна одразу скасовувати медикаментозне лікування, сподіваючись на миттєву дію води. Краще зробити водний режим постійною звичкою: не менше 2 літрів на день – норма, здатна знизити ступінь захисних реакцій, пов’язаних із алергією.
Якісна вода – запорука здоров’я. Особливо рекомендується вживання артезіанської води, багатої на мінерали та вільної від шкідливих домішок. Така вода краще засвоюється організмом і підтримує правильний баланс на клітинному рівні.
Підтримання водного балансу – один із найпростіших і найдоступніших способів зменшити прояви алергічних реакцій. Тому турбота про достатній рівень гідратації – важлива частина профілактики та підтримки загального здоров’я, особливо в періоди сезонної чутливості до алергенів.
