У магазинах ми зазвичай купуємо воду в пляшках з ПЕТ або скла об’ємом від 0,2 до 20 літрів. Якщо замовляти воду додому чи в офіс через спеціалізовані служби, її доставляють у бутлях з полікарбонату (PC) об’ємом 19 літрів. Багато хто також зберігає воду в ємностях із поліпропілену (PP), скла або нержавіючої сталі. Але чи впливає матеріал тари на якість води?
Існує багато видів пластику, але не всі з них підходять для контакту з харчовими продуктами. Для зберігання та транспортування питної води найчастіше використовують PET (поліетилентерефталат), PC (полікарбонат) і PP (поліпропілен). Дізнатися, з якого матеріалу зроблено пляшку, можна за маркуванням на дні.
У які пластикові пляшки не можна повторно наливати воду?
На дні кожної пляшки є значок, що вказує тип пластику. Наприклад, якщо зазначено PET 1 (або PETE 1), таку пляшку можна використовувати лише один раз. При контакті з повітрям, сонячним світлом або при нагріванні пластик починає виділяти токсичні речовини.
Пляшки з маркуванням «3» та «7» (PVC і PC) виготовляють із застосуванням бісфенолу А. За даними дослідження американських учених Шеріл Ерлер та Джулі Новак, тривалий вплив цієї речовини може порушувати роботу ендокринної системи. Саме тому у 2010 році Європейська комісія заборонила використання бісфенолу А у пляшечках для годування немовлят.
Водночас рівень його переходу в їжу дуже низький — менше п’яти частинок на мільярд. Щоб отримати шкідливу дозу, людині довелося б щодня вживати близько 600 кілограмів продуктів і напоїв, які контактували з таким пластиком. Дослідження також показали, що бісфенол А не переходить у холодну воду, але якщо наливати гарячу рідину, вона може стати потенційно небезпечною.
Чи безпечно пити воду з багаторазової пластикової пляшки, наприклад спортивної?
Так, якщо вона виготовлена з поліетилену (цифри «2» і «4») або поліпропілену (цифра «5», позначення РР). Але це безпечно лише за умови зберігання холодної води та регулярної дезінфекції.
На горлечку пляшок швидко розмножуються бактерії, зокрема кишкова паличка. Особливо це стосується спортивних пляшок із вузьким дозатором, який важко ретельно промити. У 2002 році науковці з Університету Калгарі дослідили воду зі шкільних пляшок і виявили, що в 13,3 % зразків перевищено рівень кишкової палички, а фекальні коліформи знайдено в 8,9 % випадків.
Чи є небезпечними багаторазові бутлі для кулерів?
Такі ємності виготовляють з полікарбонату — легкого та міцного матеріалу. Зазвичай цей пластик маркують цифрою «7» або позначенням «PC». Сам по собі полікарбонат безпечний при багаторазовому використанні, але якщо на внутрішній поверхні бутля з’явилися навіть дрібні тріщини, слідові кількості речовин, використаних у виробництві пластику, можуть потрапити у воду. Тому важливо стежити за станом бутля та за потреби замінювати його.
Невелика кількість бісфенолу А може виділятися і з нової пластикової ємності, особливо при перших контактах з водою. З часом його виділення зменшується, тож повторне використання не обов’язково гірше — бутлі багаторазово миють, що знижує кількість можливих залишків речовин. Зазвичай їх обробляють теплою водою (65–70 °C) зі спеціальними мийними засобами. Процес займає близько п’яти хвилин.
Висновок
Важливо розуміти: головне не лише з якої пляшки ви п’єте воду, а й якої якості сама вода. Навіть найбезпечніша тара не захистить, якщо вода містить домішки або недостатньо очищена.
Для здоров’я найкраще обирати перевірені джерела. Артезіанська вода — оптимальний варіант для дому й офісу: вона проходить природну фільтрацію, не потребує кип’ятіння та зберігає природний смак і корисні мінерали.
